Зменшення штрафів за порушення законодавства про працю!

Останні декілька років Держпраці та інші органи регулярно тероризували бізнес, виписуючи їм штрафи космічних розмірів. Нарешті запрацював довгоочікуваний закон, який зменшує тиск на бізнес.

Що саме змінилось представлено у вигляді таблиці:

(*штрафи визначені в розмірах мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення).

Також законом узгоджено деякі положення КЗпП із нормами Постанови КМУ №823 від 21.08.2019 р. та затверджених нею порядків.

Так, нагадаємо, що відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (Постанова КМУ №509 від 17.07.2013 р.), підстави накладення штрафів визначені таким чином, що в разі виявлення використання праці неоформлених працівників, недопуску чи створення перешкод для перевірки, так само як і вчинення порушення повторно (протягом 1-2 років), штрафні санкції накладаються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень, а за інші порушення (наприклад, недотримання мінімального розміру оплати праці) — тільки в разі невиконання припису.

Позитивною новелою є надання можливості оштрафованому суб’єкту добровільно сплатити протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу тільки 50% від розміру штрафу. При цьому така постанова буде вважатись виконаною.

Сприймаючи, в цілому, зміни, внесені даним законом, досить позитивно, я все ж таки не можу позбутися враження, що хотіли як краще, а вийшло, як завжди. Так, особисто в мене, залишається багато питань щодо системності запропонованих змін.

Для прикладу, відповідальність за непрацевлаштованих відрізняється залежно від того, на якій системі оподаткування перебуває особа. Тобто, законодавці вважають, що ФОП на загальній системі як і самозайнята особа повинні нести більшу відповідальність, ніж, скажімо, юридична особа-спрощенець на 3-й групі. Оскільки така різниця ніяким чином не обґрунтована, а отже, на мою думку, має місце дискримінація.

Така неузгодженість законодавства та прийняття його поспіхом за принципом «тут читаємо, там не читаємо, а тут рибу завертаємо» позбавляє бізнес довіри до влади.

Також закон ніяким чином не врегулював питання зменшення штрафів, які були накладені на бізнес до набрання ним сили, а з огляду на те, що в судових інстанціях перебуває на оскарженні досить значна кількість постанов, утворилася своєрідна колізія. Так, у самому законі не зазначено щодо можливості його зворотної дії, але, оскільки він пом’якшує відповідальність, то згідно ст. 58 Конституції України (та Рішення Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99 ) фізична особа (якою є і ФОП) має право вимагати його застосування до нарахованого, але не сплаченого штрафу, до моменту набрання ним чинності, а отже, і відповідного зменшення або, навіть, і скасування нарахованого штрафу. Однак, юридичні особи такої можливості однозначно будуть позбавлені.

Наостанок хотілося б зазначити, що із 31.12.2019 р. діє оновлений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (в редакції постанови КМУ №1132 від 04.12.2019 р.), у якому теж, на жаль, не все гладко. Так, п. 14 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю прирівнюється до створення перешкод у діяльності інспектора праці ненадання будь-яких документів на письмову вимогу інспектора. Отже, напевно матимемо ситуацію, коли інспектор буде вимагати все, щоб хоч щось «нарити» незалежно від того, чи відносяться дані документи до предмету перевірки й чи обов’язково такі документи мають бути в суб’єкта перевірки.