Несвоєчасне надання публічної інформації розпорядником: як діяти

Кожен громадянин має право звертатися до розпорядника публічної інформації не залежно від того, яким чином ця інформація пов’язана із запитуючим.

Профатіло Галина Романівна

адвокат

Ті, хто подавали такі запити, не з чуток знають про те, що, як правило, розпорядники інформації (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів, та інші передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації» суб’єкти) не дотримуються строків надання відповіді на запити громадян, а саме — 5 днів з моменту отримання запиту, а у випадках якщо запит стосується надання значного об’єму інформації, або ж потребує пошуку в значному обсязі інформації, даний строк може бути продовжений до 20 днів з обґрунтуванням такого продовження.

Такі затримки можуть потягнути негативні наслідки для запитуючої особи (пропущення строків подання заяв, позовів та ін.).

З огляду на це Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/369/17 (провадження № 11-1471заі18) зазначила, що право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не лише право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання. Визнавши при цьому, що бездіяльність відповідача полягала у порушенні строку надання відповіді на запит та була протиправною.

З матеріалів справи: 8 серпня 2017 позивачем було направлено до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) запит, відповідь на який той отримав лише через 21 день, 29 серпня. У зв’язку з цим він звернувся до суду з відповідним позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність ВККСУ, що полягала в порушенні встановленого законом 5 — денного строку надання інформації на запит.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ВККСУ. Зазначивши, що оскарження несвоєчасності надання розпорядником інформації не є обов’язковою передумовою для звернення позивача до суду з позовом про відшкодування завданої йому шкоди або про притягнення винних осіб до відповідальності та може бути реалізоване незалежно від прийняття судом рішення про визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, зазначивши, що суд першої інстанції фактично звів розгляд справи в площину вивчення питання про те, яким чином відобразилось безсумнівне порушення права позивача на своєчасність отримання інформації на інших правах, які не входили до предмета позову та не були предметом дослідження.

В результаті розгляду справи Велика Палата ВС визнала помилковими висновки КАС ВС, з огляду на те, що п.5 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає право запитувача інформації оскаржити до суду її несвоєчасне надання.

Як висновок слід зазначити, що у разі затягування строків надання відповіді розпорядником інформації, ви завжди маєте можливість оскаржити цю бездіяльність до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Тим паче, що позитивна практика вищого органу судової гілки з даного питання вже існує.

Контакти

Оберіть місто