План реструктуризації у банкрутстві фізичної особи: як працює і що означає для боржника

Процедура неплатоспроможності фізичної особи в Україні – ефективний інструмент перезапуску фінансової спроможності, ключовим елементом якого є план реструктуризації боргів. Це документ, який визначає, яким чином, у які строки та в якому обсязі боржник зможе врегулювати свої зобов’язання перед кредиторами.

План реструктуризації є компромісом між боржником і кредиторами, який дозволяє знайти баланс між реальними фінансовими можливостями особи та інтересами кредиторів отримати хоча б часткове погашення боргу. Розробка та розгляд плану реструктуризації є обов’язковим етапом перед вирішенням питання про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів за рахунок належного боржнику майна.

Зміст плану реструктуризації

Відповідно до статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ) план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються:

1. обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника;
2. інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення;
3. інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації);
4. інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів;
5. розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів;
6. вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів;
7. розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника (станом на зараз – це 3328 гривень) та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні (наприклад, утримання дитини віком від 6 до 18 років - 3512 гривень);
8. розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов’язкових періодичних зобов’язань (виплата аліментів тощо).

Водночас КУзПБ допускає гнучкість у наповненні плану. Зокрема, план може передбачати:

1. реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації;
2. зміну способу та порядку виконання зобов’язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів;
3. відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини;
4. виконання зобов’язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством;
5. інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).

У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов’язаннями, які таке майно забезпечує.

Особа, яка виявила бажання взяти участь у плані реструктуризації боргів боржника як поручитель (гарант), має право брати участь в обговоренні умов реструктуризації боргів такого боржника.

Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п’ять років.

У разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла, строк виконання плану реструктуризації боргів боржника не може перевищувати 10 років.

За вмотивованим клопотанням боржника та за умови погашення понад 80 відсотків вимог кредиторів господарський суд може продовжити строк виконання плану реструктуризації боргів боржника понад граничний строк.

Яка процедура подання та затвердження плану реструктуризації?

При поданні заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов’язаний подати проект плану реструктуризації боргів (тобто пропозиції боржника щодо реструктуризації своїх боргів).

Після відкриття провадження у справі, проведення попереднього засідання та заявлення кредиторами своїх грошових вимог до боржника керуючий реструктуризацією зобов’язаний провести збори кредиторів, на яких вирішується питання про схвалення плану реструктуризації, запропонованого боржником.

Збори кредиторів можуть прийняти рішення про:

1. схвалення плану реструктуризації боргів боржника;
2. відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду:
   • з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника;
   • або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (зокрема, якщо кредитори вважають, що боржник є недобросовісним, або запропонований план реструктуризації є нереалістичним).

Якщо ж план реструктуризації схвалений і боржником, і кредиторами, то господарський суд постановляє ухвалу про його затвердження.

Також суд має право за вмотивованим клопотанням боржника чи кредитора змінити план погашення боргів у частині збільшення чи зменшення строку його виконання або розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, чи суми, яка щомісяця залишається боржнику на задоволення побутових потреб.

Важливо звернути увагу на те, що вимоги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, а також щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не підлягають реструктуризації. План реструктуризації боргів боржника може бути затверджений судом лише після їх повного погашення.

Наслідки затвердження судом плану реструктуризації

План реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржника та кредиторів.

З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.

Затвердження плану реструктуризації створює для боржника більш стабільні та передбачувані умови, оскільки зменшується тиск з боку кредиторів і органів примусового виконання та боржник отримує можливість діяти в межах чітко визначеного графіка платежів і поступово відновлювати фінансову рівновагу.

З дня затвердження плану реструктуризації він повинен сумлінно виконувати умови плану, не приховувати доходи чи майно та повідомляти про істотні зміни у своєму фінансовому стані, а також зобов’язаний надавати відомості про стан виконання плану реструктуризації боргів боржника на вимогу господарського суду та щокварталу подавати такі відомості до Мін’юсту.

Крім договорів, які передбачені планом реструктуризації боргів, боржник протягом реструктуризації не має права:

1. здійснювати правочини щодо відчуження або обтяження нерухомого та рухомого майна боржника, включаючи майнові і немайнові об’єкти, цінні папери тощо, вартість яких перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на зараз – 86470 грн);
2. укладати договори позики, довічного утримання, уступки вимоги, переведення боргу, передачі в довірче управління майна боржника;
3. виступати поручителем за зобов’язаннями інших осіб.

Протягом дії плану реструктуризації боргів боржник зобов’язаний повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів.

Відповідно до ст. 129 КУзПБ, після завершення строку виконання плану (або за наявності підстав для дострокового припинення процедури) боржник зобов’язаний подати до суду та кредиторів звіт про його виконання разом із доказами погашення вимог. Суд розглядає цей звіт у судовому засіданні з можливістю для кредиторів висловити свої заперечення.

За результатами розгляду звіту суд може ухвалити одне з двох рішень: або закрити провадження у справі у зв’язку з виконанням плану, або визнати план невиконаним, що тягне за собою визнання боржника банкрутом і перехід до процедури погашення боргів. У разі успішного виконання плану настають наслідки у вигляді звільнення боржника від боргів (за винятком тих, що не підлягають списанню відповідно до закону).

Натомість у разі невиконання або часткового невиконання плану кредитори зберігають право вимагати погашення заборгованості у невиконаній частині.

У підсумку, план реструктуризації виступає ключовим механізмом узгодження інтересів боржника та кредиторів у процедурі неплатоспроможності. Саме тому його якісна підготовка та професійний супровід є визначальними для досягнення бажаного результату як боржника, так і кредиторів.