Призупинення трудового договору: більше питань ніж відповідей

24 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» N2136-IX (далі – Закон), в якому серед інших положень також була передбачена можливість призупинення трудового договору.
Закон таке призупинення трактує, як тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою та тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. По суті, це «заморожування ситуації», наслідком якого є те, що трудові відносини зберігаються, проте жодна зі сторін не має жодних зобов'язань при такому призупиненні.

Чи прописані чіткі критерії для припинення трудового договору?

Підставою для призупинення може бути навіть військова агресія проти України, в умовах якої відсутня можливість надання та виконання роботи. Тобто сам собою факт оголошення військового стану або прояв агресії не є підставою для того, щоб скористатися таким правом, оскільки Закон чітко встановлює обов'язковий елемент – неможливість надання або виконання роботи і, відповідно, причинно-наслідковий зв'язок між військовою агресією як причиною, так і неможливістю як наслідком.

На перший погляд все виглядає логічним, але чіткі критерії визначення в якому разі надання та виконання такої роботи неможливо – немає. Звичайно, якщо ваше підприємство перебуває в зоні активних військових дій, то навряд чи одна зі сторін сперечатиметься про застосування зупинки. Однак якщо розглянути питання трохи інакше, то ми виявимо можливість потенційного конфлікту.
Так, наприклад, ви – роботодавець (скажімо, сільгоспвиробник) та підприємство знаходиться в помірно благополучному районі. Ваш працівник повідомляє, що зупиняє трудовий договір та тимчасово їде за кордон. Ферма і худоба (умовно) не будуть чекати доки війна скінчиться, а значить, ви стаєте заручником «свавілля» працівника. Аналогічна ситуація і з іншого боку, коли діяльність підприємства зупинена його власником не з об'єктивних причин, а «про всяк випадок», але вам потрібні засоби для існування.
З цього випливає, що на нас може чекати хвиля трудових суперечок.

На які важливі питання щодо режиму припинення трудових відносин потрібно знати відповіді

Чи потрібно видавати наказ про зупинення трудового договору? – Так, необхідно щодо кожного працівника, з яким він припиняється.
Чи вносити до трудової книжки запис про зупинення трудового договору? – Ні, не вносити.
Чи враховується у стаж роботи період припинення дії трудового договору, що дає право на щорічну відпустку? – Оскільки в період зупинення дії трудового договору працівник фактично не працює і не отримує заробітну плату, такий період не враховується до стажу роботи.
Як повідомляти про зупинення трудового договору? – Мінекономіки рекомендує сторонам трудового договору повідомляти один одного про зупинення трудового договору письмово або в електронній формі та використовувати технічні засоби електронних комунікацій (коментар Мінекономіки до Закону № 2136 від 23.03.2022). Проте виникає питання, чи буде в майбутньому за можливої ​​трудової суперечки, прийняте судом як належне, наприклад, смс-повідомлення від вашого керівництва про зупинення роботи? На мій погляд, необхідно забезпечити відправлення працівнику безпосередньо копії наказу для ознайомлення.
Як відображати у звіті 4ДФ зупинення дії трудового договору? – Якщо доходів даному працівнику за конкретний місяць не сплачувалось, то такий працівник у 4ДФ не вказується.
Якщо трудовий договір припинено, чи буде сплачено лікарняний за час припинення? – Ні, за винятком лікарняних у зв'язку з вагітністю та пологами.

Чи можна стягнути відшкодування за неотриману заробітну плату?

Більше постає запитань за ч. 3 ст. 13 Закону, яка визначає, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час зупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, яка здійснює військову агресію проти України.

По-перше, слід зазначити, що це, по суті, є стягненням втраченої вигоди, а тому, швидше за все, стягненню підлягає лише сама заробітна плата без надбавок та доплат. Однак, можливо, судова практика піде і іншим шляхом, оскільки однозначної відповіді нормативні документи не містять. По-друге, таке право стягнення має лише сам працівник та механізм централізованої компенсації не передбачений. Це означає, що працівник самостійно звертатиметься до суду з позовом про стягнення.

В даний час Верховним Судом у Постанові КМР ВС від 14 квітня 2022 р. у справі № 308/9708/19 сформульовано висновок про можливість розгляду позовів проти РФ і при цьому суд має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування збитків. , завданої фізичній особі через військову агресію з боку РФ Але постає питання: що робити працівникові потім із таким рішенням? Як воно реалізовуватиметься?
На сьогоднішній день такого правового механізму немає. Можливо, у майбутньому держава передбачить можливість, наприклад, передачі права стягнення державі, тобто відступлення державі права вимоги до Росії, як це передбачено у законопроекті № 7198 (так званого Проекту Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно).