Що рік прийдешній нам готує, або основні законодавчі зміни 2022 року

Новий розмір мінімальної заробітної плати

Наразі, мінімальна заробітна плата (надалі за текстом також – «МЗП») з 01 грудня 2021 року складає 6500 грн.

При цьому, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», передбачається, що з 01 січня наступного року вона залишиться поки без змін, а її підвищення відбудеться з 01 жовтня 2022 року – до рівня 6700 грн.

Також, у 2022 році зміниться і прожитковий мінімум. Так, очікується, що для працездатних осіб він становитиме: з 01 січня 2022 року – 2481,0 грн, з 01 липня – 2600,0 грн, а з 01 грудня – 2684,0 грн.

Зміна цих двох показників вплине на розмір можливого доходу та розміру податків та внесків

Оскільки максимальний граничний дохід для платників єдиного податку встановлюється в залежності від рівня мінімальної заробітної плати на 01 січня відповідного року, то градація доходів буде наступна:

• I група – до 1 085 500 грн (167 МЗП)
• II група – до 5 421 000 грн (834 МЗП)
• III група – до 7 085 500грн (1167 МЗП)

При цьому єдиний податок (надалі за текстом також – «ЄП») для ФОП буде складати:

Для I групи - 248,10 грн (не більше 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022);

Для II групи - не більше 1300,0 грн (однак, якщо органом місцевого самоврядування встановлено ставки, менші за граничні, то розмір податку буде визначатися у відсотках від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня 2022 року. Для прикладу для м. Одеси встановлено ставку ЄП ІІ-ї групи в розмірі 10%, що складатиме 650 грн)

Так, з урахуванням цих показників, мінімальний розмір єдиного соціального внеску (надалі за текстом також – «ЄСВ») буде становити:

• з 01 січня 2022 року – 1430,0 грн (6500,0 х 22 %),
• з 01 жовтня 2022 року – 1474,0 грн (6700,0 х 22 %).

Максимальна сума страхового внеску, в свою чергу:

• з 01 січня 2022 року складає 21 450,0 грн (визначається з бази в 15 мінімальних зарплат, тобто 6500,0 х 22 % х 15);
• з 01 жовтня 2022 року – 22 110,0 грн.

РРО для всіх!

З 01 січня 2022 року майже всі фізичні особи-підприємці, що здійснюють розрахункові операції, зобов’язані встановити реєстратори розрахункових операцій (РРО) або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) та видавати чеки своїм клієнтам.

Нововведення не стосуватиметься платників єдиного податку І-ї групи та тих, хто не проводить розрахункові операції (працюють лише з бізнесом, B2B) – тобто, у випадках, якщо їхня діяльність передбачає прийняття тільки безготівкових платежів (без застосування карток, чеків та жетонів), та у випадку, якщо розрахунки здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

З введенням РРО тісно пов’язано і обов’язок ФОП вести товарний облік запасів, детальніше про який у статті. Однак, нагадаємо, що звільнені від обов’язку його ведення ті ФОПи, що є платниками єдиного податку (для ІІІ групи – без ПДВ) і не провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (п. 12 ст. 3 ЗУ «Про РРО»).

ПДВ на електронні послуги від нерезидентів, або «податок на Google»

02 липня 2021 року набув чинності Закон України № 1525-ІХ (або ж «Закон про податок на Google»), відповідно до якого з 01 січня 2022 року в Україні компанії-нерезиденти зобов’язані сплачувати податок на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20% від вартості наданих електронних послуг українським користувачам.

У Законі зазначається, що до електронних послуг належить:

• постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, підписка на електронні газети, журнали, книги тощо;
• надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет (наприклад, Yahoo!, LexisNexis);
• постачання електронних примірників та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів тощо (до прикладу, AppleTV, Netflix, YouTube, Apple Music, Spotify, Google Play і т.д.);
• надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів (Bloomberg);
• постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет (Coursera);
• надання хмарної послуги, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень (Apple iCloud, Google Drive);
• постачання програмного забезпечення та оновлень до нього (до прикладу, Adobe);
• надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору (Instagram, Meta – Facebook).

Закон № 1525-ІХ також чітко визначає, що 20% ПДВ застосовується у разі:

• коли електронні послуги надає нерезидент, що не має постійного представництва в Україні (і такий повинен зареєструватися платником ПДВ);
• якщо послуги надаються фізичним особам, включно з ФОП, не зареєстрованим платниками ПДВ;
• коли такі послуги постачаються на митній території України.

Водночас, за нормами Закону до електронних послуг не належать:

• постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (наприклад, оренда житла через Booking чи Airbnb, чи виклик таксі через Uber);
• послуги з дистанційного навчання в Інтернеті, якщо мережа використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем (наприклад, навчання в Zoom чи Skype);
• надання консультаційних послуг електронною поштою;
• робота Інтернет-провайдерів тощо.

Слід зазначити, що місцезнаходження ФОПу може визначатися за допомогою інтернет-провайдера, мобільного оператора, пристрою, через який відбувся доступ.

Наразі, вже декілька компаній повідомили про перегляд цін на свої послуги, однак питання механізмів адміністрування таких податків та контролю над ними залишається відкритим.

«Ділова мета» під контролем

Будь-які операції з нерезидентами все частіше потрапляють під нагляд прискіпливого ока податкової. Відповідно до Закону України від 17.12.2020 №1117-IX з початку 2022 року наявність ділової мети буде перевірятися і в неконтрольованих операціях з нерезидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій. Таким чином, фінансовий результат до оподаткування збільшуватиметься на всю суму витрат з нарахування роялті на користь нерезидента, якщо такі операції не матимуть ділової мети.

Оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК)

З 01 січня 2022 року набуде чинності нова редакція Податкового кодексу України, яку віднині буде доповнено статтею 39-2, що визначає поняття «контрольована іноземна компанія» (надалі за текстом також – «КІК»), а саме – будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи або юридичної особи, що резидента України. Ми вже писали про це тут.

Це може бути корпоративне утворення (об’єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов’язки, а також здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або форми власності. Наявність у контрольованої іноземної компанії статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації.

Відповідно до ст. 39-2.1.2. майбутньої редакції, контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії, а компанія визнається контрольованою у разі, коли така контролююча особа:

1. володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків;
2. володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;
3. окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Окрім того, зазначена стаття передбачає оподаткування прибутку КІК. У такому разі, платником є контролююча особа, а об’єктом податку на доходи контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє, або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду.

Також, з 01 січня 2022 року фізична особа або юридична особа, що є резидентом України, зобов’язана повідомляти контролюючий орган протягом 60 днів про:

• кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі;
• заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
• кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;
• ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

У разі порушення обов’язку подання звітів передбачається накладення штрафу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи (відповідно до розміру прожиткового мінімуму на 01 січня звітного періоду). В свою чергу, несвоєчасне подання звітів тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 прожиткового мінімуму за кожен календарний день неподання, однак не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму.

Податкова амністія

За офіційним повідомленням очільника Податкового комітету Верховної Ради України Данила Гетьманцева, станом на 05 листопада 2021 року українці встигли задекларувати лише 150 млн грн в рамках податкової амністії, з яких 6,9 млн – надійшло до державного бюджету.

Нагадаємо, що з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року триває одноразове добровільне декларування. Українці мають можливість подати одноразову декларацію про активи, з яких раніше не були сплачені податки, при цьому сплативши збір у розмірі 5% (для активів з України) або 9% (для активів за кордоном). При цьому, вказувати джерела походження таких активів непотрібно. Українці звільняються від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства щодо активів, зазначених в одноразовій декларації. Детальніше про особливості податкової амністії тут.

Законопроект № 5600, або податкова реформа 2022 року

30 листопада 2021 року Верховна Рада України у другому читанні прийняла законопроект № 5600, який назвали «податковою реформою 2022». Наразі документ ще чекає на підписання президентом та публікацію, а тому поки для аналізу маємо лише текст до 2-го читання.

У проекті передбачається право контролюючого органу на звернення до суду щодо встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за кордон. При цьому, підставою для такого звернення є несплата впродовж 240 днів податкового боргу. Водночас, передбачається, що такі керівники будуть включатись до відкритого реєстру, оприлюдненому на порталі ДПС.

Ще одною новелою є визначення мінімального податкового зобов’язання (надалі за текстом також – «МПЗ»). По суті, це буде мінімальна сума податку, що має бути сплаченою за землю сільськогосподарського призначення. Визначатись таке МПЗ буде за формулами, встановленими як для земель, щодо яких була здійснена нормативно-грошова оцінка, так і для тих земель, за якими такої оцінки ще не затверджено.

МПЗ не буде визначатися для городів, земельних ділянок дачно-будівельних та садівничих (городницьких) кооперативів, а також сільськогосподарських земель, що перебувають у межах населених пунктів.

По суті, держава намагається таким чином вивести з тіні агросектор, оскільки мінімальне податкове зобов’язання буде сплачуватися реальними володільцями, тобто: або власниками (у випадках, якщо вони не передавали ділянку в оренду), або ж користувачами (орендарями). Окрім того, юридичні особи-орендарі можуть зарахувати сплати МПЗ тільки 20% орендної плати.

У запропонованій новелі в частині податку на доходи фізичних осіб збільшено ставку до 18% від чистого доходу з продажу третього та більше об'єктів нерухомого майна. До того ж, ставка як і раніше, не поширюється на дохід від продажу майна, отриманого у спадщину.

Окрім того, законопроектом пропонується вдосконалений механізм списання збитків великими платникам податку на прибуток. Так, збитки враховуються до повного їх погашення, але частинами по 50% щороку. У разі, коли сума збитків, що залишилась, становитиме до 10% від фінрезультату – такі збитки враховуються у повному обсязі. До слова, першим звітним періодом буде саме 2022 рік.

Серед інших новел у проекті Закону:

• оптимізовано норми щодо видачі та анулювання ліцензій з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
• право на податкову знижку в частині витрат на навчання та лікування надано також опікуну, піклувальнику, прийомним батькам, батькам-вихователям і т.д.