Зміни, яких найближчим часом зазнає сфера банкрутства та відновлення платоспроможності

Превентивна реструктуризація та Директива 2019/1023.

Вказаним планом-графіком висунуто вимогу щодо вдосконалення процедур банкрутства юридичних осіб (корпоративного банкрутства) та фізичних осіб (індивідуального банкрутства) до 3 кварталу 2023 року шляхом підготовки законодавства, яке дозволяє юридичним та фізичним особам повне погашення боргу відповідно до основних принципів Директиви 2019/1023, і шляхом ухвалення дорожньої карти з розбудови потенціалу для підтримки впровадження ефективного законодавства у сфері банкрутства.

Директива 2019/1023 - про загальні превентивні заходи щодо реструктуризації, звільнення від сплати заборгованості, а також про заходи щодо підвищення ефективності процедур реструктуризації, неплатоспроможності та погашення заборгованості - була прийнята Європейським Парламентом 20.06.2019 р.

Метою цієї Директиви є сприяння належному функціонуванню внутрішнього ринку та усунення перешкод для здійснення основних свобод, таких як вільний рух капіталу та свобода заснування, які є наслідком відмінностей між національними законами та процедурами, що стосуються превентивної реструктуризації, неплатоспроможності, звільнення від заборгованості.

Рекомендації, наведені у Директиві покликані забезпечити умови, щоб життєздатні підприємства та підприємці, які перебувають у фінансових труднощах, мали доступ до ефективних національних систем превентивної реструктуризації, які дозволяють їм продовжувати діяльність.

Директива спрямована на

• запровадження процедури превентивної реструктуризації, які відповідають певним мінімальним принципам ефективності;
• полегшення транскордонного визнання цих процедур;
• визнання та приведення у виконання судових рішень.

Директива також встановлює мінімальні стандарти змісту плану реструктуризації.

Механізми превентивної реструктуризації повинні передусім дозволяти боржникам проводити ефективну реструктуризацію на ранній стадії та уникати банкрутства, обмежуючи тим самим непотрібну ліквідацію життєздатних підприємств. Ці рамки повинні допомогти запобігти втраті робочих місць і ноу-хау та навичок, а також максимізувати загальну вартість для кредиторів порівняно з тим, що вони отримають у разі ліквідації активів підприємства або у разі наступного кращий альтернативний сценарій за відсутності плану — як для власників , і для економіки загалом.

Варто зазначити, що інструмент превентивної реструктуризації в Україні є, він передбачений Кодексом України з процедур банкрутства та в більшій мірі відповідає вимогам вказаної вище Директиви. Проте, випадки застосування цього інструменту поодинокі, зокрема і через погану обізнаність серед підприємців про його суть та можливості.

Однак є достатні підстави вважати, що в частині досудової санації наше законодавство зазнає змін вже до кінця цього року.

Зміни до Кодексу України з процедур банкрутства.

Також 20.03.2023 р. Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства» (законопроект №4409), яким передбачено, зокрема, такі зміни:

• Відповідальність за порушення боржником-юридичною особою зобов’язання у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про банкрутство у випадку загрози неплатоспроможності буде покладатись не лише на директора, а на органи управління боржником. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягатиме розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це назначатиметься в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
• Суд у межах справи про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора може визнати недійсними не лише правочини, а й спростовувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з визначених законом підстав. Особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, визначені частинами першою і другою цієї статті, несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у межах суми завданих боржнику такими майновими діями збитків".
• У разі ухилення керівника або органів управління боржника від обов'язку передати арбітражному керуючому бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, на них буде покладено зобов’язання з відшкодування збитків, завданих таким ухиленням.
• За клопотанням зборів кредиторів або ліквідатора господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації і після визнання боржника банкрутом, за умови наявності схваленого зборами кредиторів плану санації.
• Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи.
• У разі якщо провадження у справі про банкрутство не було поновлено, таке майно банкрута за рішенням господарського суду переходить у власність відповідної територіальної громади або у державну власність, за умови що боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі».
• Передбачено можливість укладати мирову угоду між боржником та кредиторами під час банкрутства.

Наразі закон готується на підпис Президенту та набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.