Звільнення з лав ЗСУ. Судова перспектива
Як всім відомо, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» були внесені зміни в ряд нормативно-правових актів. Зокрема, були змінені ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Якщо раніше вказані статті різнилися між собою, хоча по суті передбачали майже одне й те саме, то на сьогоднішній день законодавець узгодив між собою випадки, в яких військовозобов’язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та в яких звільняються з військової служби військовослужбовці, що проходять військову службу за призовом під час мобілізації в період дії воєнного стану. Розберемо детальніше що змінилось.
Так, наприклад, раніше не підлягали призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які мали дружину з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи лише за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати. Проте, за власним бажанням могли звільнитися військовослужбовці, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації у зв’язку з наявністю дружини з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи. Тобто, простішими словами: якщо у дружини є повнолітня донька, то військовозобов’язаний чоловік підлягав би призову на військову службу під час мобілізації, проте будучи вже військовослужбовцем за власним бажанням міг би звільнитися з лав Збройних Сил України навіть при наявності повнолітньої доньки у дружини.
Така неузгодженість була не зрозумілою та виникало багато питань: як діяти після звільнення з лав Збройних Сил України в зазначеному випадку, так як такий звільнений військовослужбовець все одно підлягав призову на військову службу під час мобілізації?
На сьогоднішній день такої неузгодженості не існує, проте постає питання, чи можна звільнитися з лав Збройних Сил України за власним бажанням у разі наявності обставин, передбачених зміненою ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»?
Раніше ми могли лише здогадуватись які саме документи необхідно надати для того щоб реалізувати своє право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на звільнення з лав Збройних Сил України. Тому як не всі документи приймались військовими частинами та ТЦК та СП для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та звільнення з лав Збройних Сил України. В деяких випадках військові частини та ТЦК та СП вимагали нотаріально засвідчені копії документів, які не підлягають нотаріальному посвідченню. В таких випадках військовослужбовці та військовозобов’язані попадали у складну ситуацію, коли підстави для відстрочки або для звільнення були, проте вони не могли реалізувати своє право, тому що вимагалися документи які ті не мали можливості зібрати.
На сьогодні це питання частково вирішено прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Так, додатком № 5 до цієї постанови визначений Перелік документів, що подаються військовозобов’язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. В цьому Переліку визначений вичерпний перелік документів, що підтверджують право на відстрочку щодо кожного пункту ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, ТЦК та СП не мають права вимагати якихось додаткових документів, які не передбачені вказаним Переліком.
На жаль, на сьогоднішній день не визначений перелік документів, які б підтверджували право військовослужбовця на звільнення з лав Збройних Сил України за наявності обставин, передбачених ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Доцільно в даному випадку застосувати аналогію та використовувати затверджений Перелік документів, що подаються військовозобов’язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для звільнення з лав Збройних Сил України. На жаль, військові частини не завжди застосовують аналогію при реалізації прав військовослужбовців, а тому унеможливлюється питання звільнення.
Проте і з цієї ситуації є вихід.
Як-то кажуть, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Захист порушеного права може бути реалізований шляхом звернення до суду.
На сьогоднішній день існують непоодинокі випадки, коли військовослужбовці зверталися до суду з позовом про визнання протиправними дій військової частини щодо відмови у звільненні з лав Збройних Сил України та суди задовольняли такі позови.
Так, наприклад, військова частина відмовила військовослужбовцю, який здійснював догляд за своєю бабусею у звільненні з лав Збройних Сил України у зв’язку з тим, що з поданих документів вбачалась можливість здійснення догляду за бабусею іншими особами, а саме батьком військовослужбовця. Військовослужбовець звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій військової частини та зобов`язання їх звільнити його з лав Збройних Сил України. Чернівецький окружний адміністративний суд з’ясував, що батько позивача знаходиться за межами України, а тому військовослужбовець, є єдиною особою, яка може здійснювати догляд за хворою бабусею та зобов’язав військову частину звільнити військовослужбовця з лав Збройних Сил України (справа №600/3548/23-а).
Таким чином, якщо порушуються права військовозобов’язаних та військовослужбовців, їх можна відновити в судовому порядку.
