Реструктуризація валютних кредитів: нові можливості закону

Згідно з положеннями Кодексу 21 квітня 2021 року де-факто закінчувався мораторій на звернення стягнення на іпотечне майно, що забезпечувало зобов’язання за валютними кредитами, що могло призвести до масового позбавлення українців єдиного житла на фоні економічної кризи та епідемії короновірусу.

13.04.2021 року Верховна рада України врахувала заклики громадськості, прийнявши низку законів, що покликані унормувати питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, зокрема було прийнято:

• Закон про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті) (законопроект №4475 від 09.12.2020 року);
• Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб (законопроект №4398 від 18.11.2020 року);
• Закон про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб) (законопроект №4399 від 18.11.2020 року);

Саме тому стислому аналізу нововведень, що впроваджені вищевказаними законами, пропонується вказана стаття.

KEY POSITIONS: Закони визначають комплексний підхід до регулювання реструктуризації боргів, що виникли у громадян за споживчими валютними кредитами. Зокрема, встановлюється, що позичальник (чи його представник) повинні звернутися до банківської установи з вимогою про проведення реструктуризації. При чому, банк чи інша особа до якої перейшло таке право вимоги, не мають права відмовити в такій вимозі, адже законом передбачено імперативний обов’язок щодо її виконання. Позичальнику необхідно очікувати на інформацію про розмір та порядок оплати залишку кредитного зобов’язання на умовах, визначених після проведення кредиторами процедури реструктуризації.

Дискусійним залишається питання забезпечення балансу інтересів, що існує між кредиторами та боржниками, однак на сьогодні вказаними законодавчими ініціативами держава стає на сторону боржника та намагається стимулювати добросовісність виконання ним своїх зобов’язань.

Що підлягає реструктуризації?

• Валютний споживчий кредит. Дата укладення договору при цьому неважлива. Основною умовою є те, що за цим кредитом заборгованість має бути або погашена частково, або непогашена зовсім та строк її погашення ще не настав. Саме тому, реструктуризації підлягатимуть навіть ті договори, які виконуються належним чином.
• Кредит в іноземній валюті забезпечений іпотекою . Важливою умовою є наявність забезпечення виконання зобов’язання предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку». Тобто,предмет іпотеки — це житлове нерухоме майно, яке використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя , за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна.

NOTA BENE! Проведення реструктуризації зобов’язань відповідно до цього пункту не може бути підставою для непроведення в подальшому реструктуризації зобов’язань за процедурою неплатоспроможності фізичної особи відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Як відбувається реструктуризація? Усі виражені в іноземній валюті зобов’язання, не погашені до дня проведення реструктуризації, а також усі зобов’язання, щодо яких визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті та які при цьому не погашені до дня проведення реструктуризації, виражаються виключно у гривні згідно із офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації, без визначення грошового еквівалента будь-якого із зобов’язань в іноземній валюті . Простіше кажучи, зобов’язання за кредитом буде конвертоване з іноземної валюти в гривню за курсом, що діє на момент реструктуризації (тобто, на час ініціювання процедури реструктуризації).

NOTA BENE! якщо зобов’язання за кредитним договором вже добровільно реструктуризовано на умовах перерахунку у гривню, то обов’язкова реструктуризація не може бути проведена.

Хто звертається з вимогою про реструктуризацію? Позичальник (особи, до якої перейшли права та обов’язки позичальника) або його представник.

Неустойка та інші штрафні санкції: на сьогодні законом запропоновано списати неустойку (штрафи, пеню), а сплачену до проведення реструктуризації неустойку (штрафи, пеню) зарахувати на погашення тіла кредиту та процентів за користування кредитом. Процентну ставку за користування валютним кредитом, що застосовувалась до реструктуризації, має бути переглянуто на таку, що складає половину розміру українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті. У ситуації, коли такого індексу ще не існувало (він вперше почав розраховуватися у 2011 році) він встановлюється на рівні половини облікової ставки Національного банку;

Після цього суми процентів, що були сплачені до моменту реструктуризації понад такі розміри (понад нову ставку у валюті), в ході реструктуризації кредитор повинен зарахувати на погашення тіла кредиту та не сплачених процентів.

Строки погашення кредиту. Після проведення реструктуризації кредит має бути повернуто протягом 10 років зі сплатою тіла кредиту рівними частками щомісячно. Позичальникам надається право достроково погасити кредит.

Що з мораторієм? мораторій на звернення стягнення на іпотечне майно, що здійснювало забезпечення зобов’язання за валютними кредитами продовжено на п’ять місяців.

Висновок: говорити про ефективність запровадженого механізму відновлення платоспроможності фізичних осіб через введення процедури реструктуризації валютних споживчих кредитів рано, адже вказана законодавча новела ще не віднайшла практичного застосування. Проте, загальний аналіз вказаних законодавчих положень дійсно дає надію на полегшення долі українців, які взяли свого часу споживчі кредити в іноземній валюті та не мають змогу з ними розрахуватись.