Працевлаштування іноземців: актуальна ситуація VS перспективи у 2022

Беззаперечним фактом є те, що останніми роками кількість працевлаштованих іноземців в Україні зростає. Дане явище обумовлене декількома факторами, але найбільш вагомим стало те, що з 2017 року законодавець значно спростив порядок отримання дозволів на застосування праці. Враховуючи, що такий документ є підставою для отримання посвідки на тимчасове проживання на території України – дану опцію почали активно використовувати іноземці, які не мають інших підстав для легалізації, але бажають залишитись проживати в країні на тривалий час.

Бабійчук Анастасія Валеріївна

керівник відділу легалізації, реєстрації бізнесу і майнових прав

Така ситуація є виправданою, оскільки інших реальних підстав, без залучення сторонніх організацій (благодійних, волонтерських, релігійних і т.д.), укладення «шлюбу» та інших «хитрощів» законодавець іноземцю для отримання документу не надає. Наприклад, така, здавалося б, логічна підстава, як набуття нерезидентом права власності на нерухоме майно в Україні досі не дає йому можливості отримати посвідку навіть на тимчасове проживання для того, щоб фактично вільно користуватися цим майном.

Враховуючи вищевикладене, можливість легалізації через працевлаштування є вигідним виходом із ситуації як для самих іноземців, так і для держави. При такому варіанті легалізації іноземець, як правило для отримання дозволу на працевлаштування створює свою компанію. В такому разі він набуває реальну можливість отримання офіційного прибутку в Україні; сплачує немаленький збір за видачу дозволу на застосування праці (за дозвіл на 3 роки наразі його розмір складає 13 620 грн.); а в подальшому - сплачує податки як за працевлаштованих працівників, так і з доходу від діяльності такої компанії. Здавалося б всі сторони в плюсі.

Однак, не всі законотворці дотримуються такої думки. Наразі на розгляді в Верховній Раді знаходиться законопроект, за яким пропонується «змінити правила гри» в сфері видачі дозволів на працевлаштування іноземців, а саме серед іншого:

- змінити структуру категорій іноземців, які працевлаштовуються, а саме прибрати всі особливі категорії;
- підвищити розмір плати за видачу дозволу та змінити порядок її внесення;
- прибрати вимоги про розмір мінімальної заробітної плати (10 та 5 мін/зп в місяць);
- надати можливість іноземцям, які навчаються в Україні, офіційно працювати на підставі дозволу, який роботодавець зможе отримати безоплатно.

Даний законопроект поки лише включений до порядку денного Верховної Ради, тому достатньо рано робити якісь висновки, слідкуємо за динамікою розгляду.

Також варто зазначити, що ще однією тенденцією останніх років є політика «турботи» законодавця про таку категорію іноземних працівників, як IT-спеціалісти. Наразі для них існують наступні варіанти легалізації в Україні:

  1. отримання дозволу на працевлаштування як для особливої категорії іноземців (без дотримання вимоги про виплату 10 мін/зп);
  2. отримання дозволу на імміграцію як висококваліфікований спеціаліст, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України (після отримання дозволу на імміграцію працевлаштування здійснюється без дозволу);
  3. надання послуг/працевлаштування за гіг-контрактами без обов’язкового отримання дозволу.

Остання опція з’явилась з серпня 2021 року в рамках реалізації проекту Дія Сіті - спеціального правового режиму для IT-індустрії, метою якого, як вказано на офіційному сайті, є створення в Україні найпотужнішого ІТ-хабу в Центральній та Східній Європі.

Отримати статус резидента Дія Сіті можуть юридичні особи, які відповідають встановленим критеріям та реалізують діяльність за наступними напрямками: розробка і тестування програмного забезпечення, його видання та розповсюдження, кіберспорт, навчання комп'ютерній грамотності, програмуванню, тестуванню та технічна підтримка ПЗ, кібербезпека і т.д. Такі юридичні особи зможуть залучати іноземних гіг-спеціалістів як на контрактній основі за цивільно-правовими договорами, так і як звичайних працівників за трудовими договорами. Для працевлаштування іноземця в такому випадку отримання дозволу не є обов’язковим, однак роботодавець може реалізувати процедуру в добровільному порядку. Враховуючи, що проект лише стартував – його практичну значимість для залучення іноземних спеціалістів зможемо оцінити дещо пізніше.

Враховуючи все вищевикладене, нагадаємо, що незмінним фактом є те, що у разі отримання дозволу на працевлаштування на будь-яких умовах, іноземець набуває право отримати ПТП, термін дії якої буде відповідати тривалості дії дозволу. Процедура отримання документа залежить від країни резидентства іноземця. Для подачі документів, залежно від умов міжнародних договорів, деяким необхідно заїхати на територію України на підставі візи типу Д, метою поїздки в якій буде вказано саме працевлаштування. Для громадян Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови, Узбекистану після отримання дозволу достатньо мати в «запасі» 15 робочих днів з встановленого законного строку перебування 90 днів (для Білорусі – 180 днів). Для громадян Російської Федерації – необхідно мати не лише достатньо днів в запасі, але і здійснити виїзд/заїзд на територію України після його отримання.

Також хотілося б відзначити, що як видача дозволу на працевлаштування, так і посвідки на проживання не є одноразовим. Дані документи можуть бути продовжені при дотриманні вимог закону. Саме тому працевлаштування в українській компанії для багатьох іноземців наразі є реальною можливістю отримати шанс легально проживати на території України. Разом з тим для успішного проходження всіх дозвільних процедур слід уважно підійти до питання їх планування і вивчення вимог міграційного законодавства.

Контакти

Оберіть місто